Мито — лише одна частина рахунку.

Ми з’ясуємо, скільки платить покупець, хто отримує ці гроші та яке правило додає витрати.

Оновлено:

Приклади мита — це арифметичні розрахунки, а не виміряна економія в роздрібній ціні. Ми не маємо загальної оцінки втрат GDP через чинні обмеження на імпорт до Канади.

Почнімо з реального товару

У тарифному розкладі 2026 бавовняні футболки мають код товару 6109.10.00. Стандартна ставка мита — 18%. Для деяких торговельних партнерів зазначено нижчі ставки або нульову ставку. Сума мита на ту саму футболку може відрізнятися залежно від країни походження та наданих доказів.

За ставкою 18% митна вартість $10 означає мито в розмірі $1.80. Це не означає, що після скасування мита ціна в магазині знизиться на $1.80. Вигоду можуть поділити продавці й покупці.

Перевірмо кожен складник

Для кожного товару запишіть код, країну походження, дату й торговельну ставку. Потім перевірте додаткові мита, дозволи за квотою, винятки та будь-які пільги щодо мита. Витрати на перевезення, послуги митного брокера й податок із продажу зазначайте окремо.

Для додаткових мит через демпінг або іноземну допомогу потрібна окрема справа. Демпінг — це юридична перевірка експортних цін, а не просто слово для дешевих товарів. Покажіть висновок, його межі, строк дії та витрати для компаній, які використовують ці товари.

Податковий рахунок — це не втрата GDP

GDP — це вартість товарів і послуг, вироблених у країні. Мито, сплачене державі, — це податкові надходження. Це не вся втрачена продукція. Справжні витрати можуть включати покупки, які так і не відбулися, дорожчі запчастини й менший стимул до вдосконалення.

Скасування мита зменшує ці надходження. Окремо підрахуйте вплив на державний бюджет, вигоду для покупців, зміни у виробництві та допомогу працівникам. Не додавайте їх так, ніби це одне й те саме. Наша мета — скасувати захист ринку й чесно показати витрати.

Джерела

← Перестаньте оподатковувати товари лише через їхнє іноземне походження